Одно тільки клопотало його: що зробити з нами, з нами, котрих він не вподобав, ні один не прожив з ним дістався до неволі. Але дивним видавалось декому його швидке увільнення без окупу, хоч боярин божився, що Монголії випустили його, шануючи ного хоробрість. Діло було темне, а тільки те було справді страшне, бачилось навіть - безвихідне.