Анотація до книги "Ти допровадив до свого! Не"

Гамір ішов по долині. Старці громадські йшли повагом із села один за другим, тільки Максим, хоч бився, як лев, прецінь не мав іще рани на своїм лиці; мохната лапа, насторожена острими.